Моя точка зору на цю проблему така: є проблеми , які вирішити просто, але буває й так, що не людина долає перешкоди, а перешкода нищить людину. По-перше, не можливо жити так, щоб ніякі проблеми не виникали. Інодітрапляється , що людина падає духом і проблема здається їй нездоланною. Але, на жаль, не завжди поруч може бути хтось, хто здатний підтримати, допомогти. І тоді, звісно, людина опускає руки і просто перестає вірити в себе. По-друге, для когось перша двійка в школі - це шлях у нікуди, для іншого - і найтяжче життєве випробування не здається фатальним. Якщо ж особа приймає виклики долі, проходить через складні життєві випробування, в майбутньому на неї чекає успіх. Так що, треба дати собі зрозуміти, що будь-яку перешкоду можна здолати, адже для того доля й кидає нам виклики. Прикладом першого аргументу є Чіпка - головний герой роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, що під тягарем проблем і невдач зійшов на криву стежку. Чіпка мав проблеми з власною землею та панством , що підірвало віру в добро й справедливість. Так у його душі закипіла ненависть до всіх людей, своє горе Чіпка заливав горілкою, почав грабувати . Він намагався подолати перешкоди, але вони, на жаль, здолали його. Кажучи про людину. яка приймає виклики долі, яку в майбутньому чекає успіх. Не можна не згадати відому письменницю Лесю Українку. Тоді, коли вона проходила кладні випробування, її характер тільки зміцнювався. Вона пропри важку хворобу не залишала творити. Отже, можна дійти висновку, що проблеми, які з’являються в житті - це можливість самовдосконалитися. Головне не здаватися, вірити в те, що все буде добре. Адже, людина , яка не боїться життєвих випробувань, добивається багатого в житті.